Контрагент-«спрощенець»: витрати є

Posted: 31.10.2012 in Робота
Позначки:

Контрагент-«спрощенець»: витрати є

Узагальнююча консультація стосовно формування витрат за операціями з підприємцями — платниками єдиного податку1 — одне з небагатьох роз’яснень, якими ДПС не намагається зайво ускладнити життя контрагентам «спрощенців». Отож, за порядком.

Право на заборонені витрати відновлено з 1 січня

До 1 січня 2012 платники податку на прибуток не мали права включати до податкових витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у підприємців-«спрощенців». З 1 січня норму, яка встановлювала це обмеження (пп. 139.1.12 ПКУ), було скасовано.

Проте сумніви щодо включення до витрат деяких операцій зі «спрощенцями» залишалися. Це було пов’язано з тим, що новим розділом ПКУ, що визначає правила нової спрощеної системи (що діє з 1 січня 2012 року), для підприємців було встановлено низку обмежень в наданні послуг юридичним особам.

Так, підприємці 1 групи спрощеної системи мають право здійснювати тільки торгівлю на ринках та надавати побутові послуги тільки населенню, а підприємці 2 групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

У коментованому документі ДПС чітко окреслила свою позицію: платники податку на прибуток мають право на витрати незалежно від групи, до якої віднесено контрагента-«спрощенця». Отже, платник податку на прибуток не повинен слідкувати за тим, чи має право сам підприємець на здійснення того чи іншого виду діяльності.

Це саме стосується і права підприємців на загальній системі включати до витрат суми, сплачені платникам єдиного податку, адже на підприємців — платників ПДФО поширюються ті самі вимоги щодо податкового обліку витрат, що встановлені ПКУ для платників податку на прибуток. Щоправда, у звуженому переліку, — тільки витрати, що відносяться до операційних.

Незмінними вимогами для включення витрат до податкових залишаються вимоги щодо належного документального підтвердження та зв’язку витрат із господарською діяльністю платника податків.

Також нагадуємо, що платники податку на прибуток зобов’язані разом із декларацією з податку на прибуток підприємства подавати до ДПС перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку — додаток ОК до декларації2 (п. 152.3 ПКУ). Докладніше щодо заповнення такого додатку див. у «ДК» №11/2012.

1 Наказ ДПСУ від 15.02.2012 р. №121 «Узагальнююча податкова консультація з питання формування витрат по операціях з фізичними особами — підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування» (див. у «ДК» №11/2012).

2 Форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, зі змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1684.

Увага! Статус податкового агента та 1ДФ

Нагадаємо також про важливий аспект співпраці з фізособами. Суб’єкт господарювання (підприємство чи підприємець), який нараховує (виплачує) дохід фізичній особі, є податковим агентом стосовно такого доходу. Тобто зобов’язаний утримати ПДФО із доходу, що належить до виплати фізособі, та сплатити його до бюджету. Це стосується не тільки виплат за договорами цивільно-правового характеру, а й купівлі товарів у підприємців. Адже сплата коштів за товар є не чим іншим, як виплатою доходу.

Звільняє від статусу податкового агента в такій ситуації (читай — від обов’язку утримати та сплатити ПДФО) тільки наявність копії документа, що підтверджує державну реєстрацію підприємця-контрагента (п. 177.8 ПКУ). Нагадаємо, що в якості такого документа ДПС бажає бачити виключно витяг з Держреєстру, копією якого і слід заручитися контрагенту підприємця.

Крім того, в деяких консультаціях (консультації розміщені в Єдиній базі податкових знань та листі ДПС від 19.09.2011 р. №689/6/23-50/0315) ДПС вимагає, щоб усі суми доходу, нарахованого (виплаченого) підприємцям, були показані в формі №1ДФ. Проте подавати цю форму ПКУ зобов’язує тільки податкових агентів. А відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ податковим агентом щодо ПДФО є особи, які «зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі…». Тому при буквальному читанні пп. 14.1.180 ПКУ може скластися враження, що тільки обов’язок нарахування та утримання ПДФО, а не факт нарахування чи виплати доходу, надає особі статус податкового агента. А якщо немає нарахування та утримання ПДФО при виплаті чи при нарахуванні доходу фізособі, то чи треба «показувати» ці доходи в формі №1ДФ? Тим більше, що таку інформацію слід відобразити у додатку ОК до декларації з прибутку (докладніше див. у «ДК» №11/2012). Слід врахувати, що позиція ДПС стосовно цього питання категорична — форму №1ДФ подавати потрібно.

Тому платникам податків можна порадити при роботі з «єдинниками»-фізособами відображати нараховані і виплачені ними суми в формі №1ДФ.

Перехідні операції

Окремим питанням є оподаткування перехідних операцій із підприємцями-«спрощенцями». Чи можна включити до витрат:

1) суми, що сплачені «спрощенцям» авансом до 01.01.2012 р. за роботи, послуги, що були (будуть) виконані в 2012 році, або за товари, що були (будуть) поставлені в 2012 році?

2) суми, сплачені в 2012 році за товари (роботи, послуги), отримані (надані) до 01.01.2012 року?

Однозначної відповіді на ці запитання немає. Адже перехідних положень для скасування пп. 139.1.12 ПКУ не передбачено. Але виходячи з правил визнання витрат, передбачених ПКУ та П(С)БО1, можемо зробити висновок: платник податку на прибуток має право включити до витрат суми за операціями зі «спрощенцями», якщо на момент відображення витрат у податковому обліку пп. 139.1.12 ПКУ вже було скасовано, навіть якщо перша подія за операцією відбулася до 1 січня 2012 року.

1 Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) (п. 138.4 ПКУ), інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). А саме, витрати визнаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Ті витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»).

Приклад ТзОВ «Альфа» 15.12.2011 року перерахувало СПДФО Iльченку авансову оплату за договором оренди офіса за перше півріччя 2012 року в сумі 6000 грн. У декларації за I квартал 2012 року ТзОВ «Альфа» має право включити до витрат 3000 грн, що відповідає сумі орендної плати за перший квартал. Також сума 3000 грн має бути показана в додатку ОК до декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2012 року.

Всю суму виплаченого доходу — 6000 грн — треба було показати в формі №1ДФ за IV квартал 2011 року з ознакою доходу 157.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s