Інші питання, пов’язані з формуванням податкових доходів підприємства

Posted: 30.08.2012 in Робота
Позначки:

Інші питання, пов’язані з формуванням
податкових доходів підприємства

34.

Як формуються доходи платника податку при проведенні розпродажу товару за зниженими цінами споживачам?

А що на практиці?

Якщо підприємство продає товари фізичним особам, то на такі операції поширюються норми ПКУ, що визначають порядок оподаткування операцій з пов’язаними особами, оскільки такі фізособи не є платниками податку на прибуток (див. пп. 153.2.1 ПКУ).
Відповідно до пп. 153.2.1 та пп. 153.2.2 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Витрати, понесені платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Нагадаємо, що звичайні ціни до 1 січня 2013 року визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 1 січня 2013 року — за правилами, визначеними ст. 39 ПКУ.
Якщо продаж здійснюється уроздріб непродовольчими товарами, то ціну прилюдно оголошують через ярлики цін — так підприємство інформує всіх покупців про ціни на товари та пропонує придбати їх на умовах публічного договору. Умови публічного договору встановлюють однаковими для всіх споживачів (визначення публічного договору наведено в ст. 633 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо всі покупці можуть придбати товари за оголошеною ціною, то такі ціни (з урахуванням знижки) вважаються звичайними на підставі пп. 1.20.3 Закону про прибуток.
Згідно з п. 6 ст. 15 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023), після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
Крім цього, п. 5 ст. 15 Закону №1023 визначено, що вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.
Отже, за умови виконання зазначених вище норм підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами, при обчисленні об’єкта оподаткування враховує дохід від реалізації виходячи з фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки).

35.

Чи враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, понесені авансом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) під час перебування на ЄП, у разі отримання таких товарів (робіт, послуг) на загальній системі оподаткування?

А що на практиці?

Відповідно до п. 7 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ «витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів».

Отже, тільки у періоді продажу товару, який був авансом оплачений на спрощеній системі, норми ПКУ дозволяють відобразити податкові витрати одночасно з відображенням доходів.

36.

Чи виникає дохід у платника податку при безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) неприбутковій організації?

Думка контролюючих органів
Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги — це товари (роботи, послуги), що надаються (виконуються) згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.
Продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 ПКУ).
Пунктом 135.4 встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань.
При цьому, згідно з пп. 135.4.1 ПКУ, дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).
Підпунктом 153.2.1 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Положення цього підпункту поширюються на операції з особами, які не є платниками цього податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.
Отже, якщо платник податку безоплатно надає неприбутковій організації товари (результати робіт, послуг), то вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до складу доходу такого платника податку. Вартість цих товарів (робіт, послуг) повинна бути не менше від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Разом з цим слід зазначити, що згідно з пп. «а» пп. 138.10.6 та пп. 138.5.3 ПКУ суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, враховуються для визначення об’єкта оподаткування платника податку у складі витрат за датою фактичного перерахування таких товарів (робіт, послуг) в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Сайт ДПСУ www.sts.gov.ua

37.

Чи відносяться до складу доходів платника податку на прибуток суми коштів, отримані таким платником як відшкодування завданих збитків винними особами?

Думка контролюючих органів
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 9 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Визначення розміру збитків здійснюється відповідно до постанови КМУ від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», а щодо дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей — згідно із Законом України від 6 червня 1995 року №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей».
Із сум, стягнутих відповідно до Закону №217 та Порядку №116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації, а решта — перераховується до державного бюджету (ст. 3 Закону №217, п. 10 Порядку №116).
Що стосується віднесення до складу доходів суми коштів, отриманих платником податку як відшкодування завданих збитків винними особами, то згідно з пп. 136.1.5 ПКУ для визначення об’єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, а також суми відшкодування немайнової шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.
Сайт ДПСУ www.sts.gov.ua

38.

Як у податковому обліку відображається оприбуткування та продаж ТМЦ, отриманих при ліквідації ОЗ?

А що на практиці?

При ліквідації ОЗ підприємство може отримувати товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ), які можуть бути використані у господарській діяльності, а також реалізовані. На вартість оприбуткованих зворотних відходів у момент їх оприбуткування не треба визнавати доходи у податковому обліку як від безоплатно отриманих товарів. Немає безоплатно отриманих товарів, адже на придбання ОЗ (у т. ч. і на ті ТМЦ, які ми отримали від ліквідації (демонтажу)), ми свого часу витратилися. I взагалі у світлі ПКУ (пп. 14.1.13) під безоплатно наданими товарами розуміють товари, «…що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів…». А нам ніхто ТМЦ не надавав. Тобто у момент визнання доходу в бухгалтерському обліку на оприбутковані ТМЦ від ліквідації ОЗ ми не відображаємо дохід у податковому обліку. Але у разі подальшої реалізації таких ТМЦ — зворотних матеріалів, які підпадають під визначення товару, наведене у пп. 14.1.244 ПКУ, — ми вже повинні відобразити дохід від продажу товарів (робіт, послуг).
Окремо треба зауважити про ПДВ. Пункт 189.9 ПКУ наголошує: у разі якщо ОЗ ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація з метою оподаткування розглядається як постачання таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижчими від балансової вартості на момент ліквідації. Щоправда, абзац 2 того самого п. 189.9 говорить, що якщо платник податку подає органу ДПС відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, то норми згаданого п. 189.9 ПКУ не застосовуються. Тобто ліквідація ОЗ за умови оформлення відповідних документів не буде з метою оподаткування ПДВ розглядатися як операція постачання. А отже, податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно. На нашу думку, таким документом якраз і буде рішення комісії про ліквідацію ОЗ та акт списання ОЗ форми №ОЗ-3 або №ОЗ-4, а також інші супутні документи, надання яких буде достатньо вагомим аргументом для ненарахування ПЗ з ПДВ.
Слід ще нагадати, що відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів встановлює КМУ.
Тобто при подальшій реалізації відходів металобрухту, утвореного внаслідок ліквідації основних засобів, ПЗ з ПДВ нараховувати не треба. При цьому перерахунок ПК з ПДВ також не проводять відповідно до п. 199.6 ПКУ.

Приклад
На підприємстві у лютому 2012 р. ліквідовано транспортний засіб (ТЗ), який потрапив в аварію і ремонту не підлягає. Первісна вартість ОЗ — 70000,00 грн.; нарахований знос (накопичена амортизація) з урахуванням нарахованої амортизації у лютому — 55000,00 грн. Як наслідок при ліквідації ТЗ оприбутковано металобрухт, який надалі було реалізовано за 20000,00 грн. без ПДВ.
Таблиця
Ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника
№ з/п
Назва операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Ліквідовано транспортний засіб, підстава: належно оформлений акт форми №ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» на суму нарахованого зносу
131
105
55000,00
на суму залишкової вартості*
976
105
15000,00
15000
2.
Оприбутковано матеріали від ліквідації ОЗ
209
719 (746)
20000,00**
3.
Відображено дохід від реалізації зворотних матеріалів
361
712
20000,00
20000
4.
Списано облікову вартість запасів
943
209
20000,00
5.
Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих відходів
791
943
20000,00
6.
Визначено фінансовий результат від реалізації
712
791
20000,00
* Відповідно до абзацу другого п. 189.9 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуємо. Витрати у податковому обліку визнаються відповідно до п. 146.16 ПКУ.
** Відображаємо в балансі за чистою вартістю реалізації.

39.

Підприємство отримало помилковий переказ коштів. Чи слід такі кошти включати до складу доходів, якщо вони повернуті в наступному звітному періоді?

А що на практиці?

Ситуації, за яких відбувається помилковий переказ коштів, виникають часто. Тож державою визначено поняття помилкового переказу на законодавчому рівні. Помилкові перекази можна класифікувати за двома основними видами: такі, що сталися з вини банку, і такі, що сталися не з вини банку.
Найбільше запитань виникає щодо податкового обліку коштів, які помилково отримані або сплачені. Із набранням чинності розділом III ПКУ, відповідно до п. 152.3 цього кодексу, доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено зазначеним розділом ПКУ. Діє метод нарахувань: за нормами податку на прибуток такого поняття, як «перша подія», для визнання доходу/витрат немає. Із цього випливає, що помилково перераховані (як і помилково одержані) кошти не відображаються у податковому обліку з податку на прибуток підприємств.
Проте у випадках, коли контрагента ідентифікувати не вдається (наприклад, якщо надійшли кошти від невідомих фізосіб, які готівкою сплатили через банківську установу) і кошти не повертаються банку, як і у випадках, коли підприємство вирішило не повертати кошти з будь-яких інших причин, за відсутності відносин поставки товарів (робіт, послуг) визнається дохід за пп. 135.5.15 ПКУ як інші доходи платника податку за звітний податковий період.
Визначення об’єкта оподаткування ПДВ передбачено у ст. 185 ПКУ. До об’єкта оподаткування цим податком належать операції з постачання товарів, послуг на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.
Надходження коштів унаслідок помилкового переказу не підпадає під визначення об’єкта оподаткування (об’єкта оподаткування немає). Навіть якщо у реквізитах платежу написано «оплата за товар» (що буває, наприклад, якщо платник «переплутав» контрагента і заплатив іншому, або навіть зазначено реквізити договору, рахунка-фактури чи накладної, якщо такого договору (рахунка-фактури, накладної) підприємство-отримувач коштів не підписувало), на нашу думку, об’єкта оподаткування немає. Тож в отримувача не повинно виникати податкових зобов’язань з ПДВ і обов’язку з виписування податкової накладної, відповідно платник не має права на податковий кредит.
Так, згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: «дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку»; АБО «дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».
Отже, немає об’єкта оподаткування, у разі коли товари (послуги) не підлягають постачанню, тобто між сторонами немає договірних відносин або договірними відносинами між ними не охоплюється постачання певних товарів, послуг (як і є в разі помилкового надходження коштів).
Отже, на нашу думку, помилкова сплата/одержання коштів не впливає на розміри податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ і не відображається у податковому обліку з цього податку.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s