Тимчасове невикористання об’єкта ОЗ у госпдіяльності не свідчить про його консервацію

Posted: 01.03.2012 in Робота
Позначки:

Тимчасове невикористання об’єкта ОЗ у госпдіяльності не свідчить про його консервацію
Підприємство займається виробництвом і торгівлею. Але у II та III кварталі виробництво не здійснювалося. Що робити з нарахуванням амортизації верстатів, які використовуються у виробництві? Чи потрібно її нараховувати і відображати у декларації з прибутку?

Відповідно до пп. 145.1.2 ПКУ, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і зупиняється на період його виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консерваціїтощо) на підставі документів, що свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.
Проте у ПКУ немає визначення терміна «виведення об’єкта основних засобів із експлуатації». Згідно з п. 146.18 ПКУ, виведення з експлуатації будь-якого об’єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства, а в разі їх примусового відчуження чи конфіскації — згідно із законом.

Зазначимо також, що невикористання тих чи інших об’єктів у госпдіяльності у певному звітному періоді само собою не є їх консервацією, і якщо відповідного наказу не було видано, то, на нашу думку, це не означає виведення цих об’єктів з експлуатації. Відповідно до Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою КМУ від 28.10.97 р. №1183, «консервація основних фондів підприємств — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберіганняосновних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування». Цей документ установлює, що основні фонди підприємств може бути законсервовано, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним.
Отже, податкове законодавство не містить вимогу щодо обов’язкового виведення об’єкта ОЗ з експлуатації у разі тимчасового невикористання у госпдіяльності. А оскільки наказу про виведення з експлуатації немає, то немає і підстав для припинення нарахування амортизації.
Однак звертаємо увагу, що відповідно до п. 138.8 ПКУ амортизація виробничих ОЗ, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, як і амортизація ОЗ загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення, відноситься на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Такі витрати відображаються у податковому обліку лише під час реалізації продукції (виконанні робіт, наданні послуг). Ці правила не дозволяють правомірно включити амортизацію виробничого обладнання до складу податкових витрат у разі відсутності виробництва продукції.
Отже, остаточне рішення щодо порядку нарахування амортизації у наведеному випадку повинен прийняти платник податків.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор

Якщо ОЗ придбано на аукціоні, витрати на участь у ньому включають до первісної вартості об’єкта ОЗ

Придбано на аукціоні будівлю. Сплачено вартість послуги за проведення аукціону. Чи можна віднести цю суму до вартості основного засобу з подальшою амортизацією і віднесенням до витрат у податковому обліку?
За п. 144.1 ПКУ амортизації, зокрема, підлягають витрати на придбання основних засобів (далі — ОЗ) для використання в господарській діяльності. При цьому облік вартості, що амортизується, ведеться пооб’єктно (п. 146.1 ПКУ). Придбані ОЗ зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю, до якої включають (п. 146.5 ПКУ):
1) суми, що сплачуються постачальникам ОЗ (без непрямих податків);
2) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт ОЗ;
3) суми ввізного мита;
4) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) об’єкта ОЗ — якщо вони не відшкодовуються платникові;
5) витрати на страхування ризиків доставки ОЗ;
6) витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ;
7) фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено стандартами бухобліку;
8) інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗдо стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
У даному випадку ОЗ придбано на аукціоні, тому вартість послуги за проведення аукціону слід віднести до платежів, безпосередньо пов’язаних із придбанням цього об’єкта. Таким чином, сума, сплачена за проведення аукціону, потрапляє до первісної вартості ОЗ та підлягає амортизації відповідно до згаданого п. 144.1 ПКУ.
У бухгалтерському обліку отримані юрособою послуги із проведення аукціону також (відповідно до п. 8 П(С)БО 7) включаються до первісної вартості придбаного об’єкта ОЗ.
Приклад ПП «Ромео» придбало на аукціоні нерухоме майно вартістю 3120000 грн (із ПДВ), яке передбачається використовувати в оподатковуваних ПДВ операціях в межах госпдіяльності. При цьому вартість послуг аукціону становить 5000 грн (без ПДВ), реєстраційний збір — 1500 грн, сума застави — 200000 грн.
Бухгалтерський та податковий облік наведено у таблиці.

Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік придбання об’єкта ОЗ на аукціоні
№ з/п
Зміст операцій
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Сплачено за реєстрацію учасника аукціону
685
152
311
685
1500,00
1500,00


2.
Сплачено за послуги аукціону
685
311
5000,00
3.
Сплачено заставу відповідно до умов аукціону
685
311
200000,00
4.
За результатами торгів придбано нерухомість згідно з актом приймання-передачі
152
631
2600000,00
5.
Відображено ПК з ПДВ — на підставі ПН, зареєстрованої в Єдиному реєстрі*
641/ПДВ
631
520000,00
6.
Отримано акт наданих послуг аукціону
152
685
5000,00
7.
Зараховано вартість заставних коштів в оплату нерухомості
631
685
200000,00
8.
Сплачено залишок коштів за нерухомість
(3120000 – 200000)
631
311
2920000,00
9.
Нерухомість введено в експлуатацію
(2600000 + 1500 + 5000)
103
152
2606500,00
10.
Нараховано амортизацію (сума умовна)
92
131
10860,00
10860,00
* Відповідно до п. 201.10 та п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»

Відсотки за кредитом на придбання ОЗ можуть включатися до витрат або формувати первісну вартість ОЗ

Як у податковому обліку відображають проценти за кредитом, який використовується на придбання, виготовлення, ремонт ОЗ?
Згідно з п. 141.1 ПКУ, будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у т. ч. за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку), включаються до складу витрат у податковому періоді їх нарахування, якщо такі нарахування здійснюються у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Отже, за загальним правилом, нараховані відсотки повинні відображатися у податкових витратах, якщо кредит взято для господарської діяльності. Але у наведеному випадку кредит взято для придбання (або виготовлення ОЗ). У такій ситуації відсотки можуть як включатися до витрат, так і формувати первісну вартість ОЗ. Пов’язано це з тим, що п. 146.5 ПКУ відносить до первісної вартості придбаних (виготовлених) ОЗ, зокрема, фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Отже, з’ясуймо, про що йдеться.
Пунктом 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати»).
Відповідно до п. 3 П(С)БО 31, фінансові витрати — це витрати на проценти й інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями. Собівартість кваліфікаційного активу — це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою або для продажу. Якщо облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, то фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані (п. 4 П(С)БО 31). При обліковій політиці підприємства, яка передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, до собівартості кваліфікаційного активу відносять ті фінансові витрати, які безпосередньо пов’язані зі створенням такого активу.
Отже, маємо два варіанти:
1) якщо облікова політика платника податку передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних із придбанням, створенням, ремонтом ОЗ, то нарахування процентів за борговими зобов’язаннями, включається до первісної вартості об’єкта ОЗ;
2) в інших випадках нарахування процентів за кредитами, які пов’язані зі придбанням, створенням, ремонтом основних засобів, відображається у складі витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, у звітному періоді їх нарахування на підставі п. 141.1 ПКУ.

Мар’яна КОНДЗЕЛКА,
головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»

Довести, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, повинен орган ДПС

Підприємство 01.11.2011 р. продало приміщення площею 3100 кв. м за ціною 2200000 грн. У жовтні дали оголошення у газету, де зазначено ціну 900000 грн. Проведено експертну оцінку вартістю 2200000 грн з висновком експерта. Балансова вартість приміщення у податковому обліку є нижчою за ціну продажу. Але у податковій вважають, що вартість продажу щодо звичайних цін все одно занижено. Як довести і додатково обґрунтувати ціну продажу?
Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ звичайною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ХIХ ПКУ до 1 січня 2013 року звичайна ціна визначається не за ст. 39 Кодексу, а за нормами п. 1.20 Закону про прибуток. За аналогією з нормою ПКУ, відповідно до п. 1.20 Закону про прибуток, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), прописана у договорі. Якщо не буде доведене зворотне, вважатиметься, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Згідно з умовами запитання, звичайна ціна на нерухомість визначалася на підставі норми пп. 1.20.5-1 Закону про прибуток: «Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав». Отже, експертна оцінка може бути ключовим та визначальним підтвердженням справедливості ціни продажу нерухомості.
Слід пам’ятати, що відповідно до пп. 1.20.8 Закону про прибуток, обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган. Під час перевірки платника податку податковий орган має право подати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого пп. 1.20.1 Закону про прибуток: «Звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін».
Отже, як бачимо, жодних правових підстав доводити «звичайність» ціни нерухомості, яка була б вищою за договірну ціну, для платника податків немає. На нашу думку, у цьому випадку наведених даних цілком достатньо для обгрунтування звичайної ціни об’єкта нерухомості.
Відповідно до норм п. 146.13 ПКУ, до складу доходів у податковому обліку включається сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю нерухомості.

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

До кінця 2011 року гранична норма віднесення до основних засобів у податковому обліку становила 1000 грн

Купили у жовтні 2011 р. принтер за 2000 грн. Чи можна всю суму списати на витрати згідно з ПКУ (адже це не більше 2500 грн)? Чи все ж таки це основні засоби з терміном експлуатації не менше 2 років?
Спочатку визначимо, які засоби належать до основних. Згідно з п. 4 П(С)БО 7 це — матеріальні активи, що утримуються підприємством з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більший від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно з пп. 14.1.138 НКУ «основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».
Згідно з ПКУ в 2011 році норматив для основних засобів, визначений у пп. 14.1.138 ПКУ, встановлюється у розмірі 1000 грн (п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), тож цю суму віднести на витрати не можна — вона підлягає амортизації. А це означає: оскільки платник придбав у жовтні 2011 року принтер вартістю 2000,00 грн, з наступного місяця після введення в експлуатацію нараховується амортизація. Згідно з вищесказаним принтер належить до основних засобів групи 4 — мінімально допустимий термін експлуатації 2 роки (п. 145.1 ПКУ).
Але з 01.01.2012 року діє критерій для віднесення активів до складу ОЗ — 2500 грн. Тобто, якщо би такий принтер було введено в експлуатацію у 2012 році, його вартість можна було б віднести до витрат.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Витрати на ремонт безоплатно отриманих ОЗ можна віднести до витрат або амортизувати як окремий об’єкт відповідної групи

Підприємство безоплатно отримало основний засіб. Цей засіб було взято на баланс дуже давно. Його регулярно ремонтували і ремонтуватимуть у подальшому. Чи можна визнати витрати на суму понесених ремонтів? Що з ними робити у податковому обліку?
Відповідно до п. 144.1 ПКУ, амортизації, зокрема, підлягають: витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, які підлягають амортизації, на початок звітного року1.
1 До розрахунку БВ не входять ОЗ, отримані безоплатно та в оренду.
Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням об’єктів ОЗ, що приводять до зростання майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, яка перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об’єкт ОЗ, щодо якого здійснюються ремонт та поліпшення (п. 146.11 ПКУ). Сума витрат, пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів ОЗ у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені (п. 146.12 ПКУ).
Згідно з п. 146.1 ПКУ облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи ОЗ. Вартість ремонту та поліпшення об’єкта ОЗ, отриманого безоплатно, амортизується як окремий об’єкт відповідної групи.
Таким чином, вартість безоплатно отриманих ОЗ у податковому обліку не підлягає амортизації, оскільки платник податків не поніс витрат на їх придбання. Водночас витрати на ремонт (поліпшення) безоплатно отриманих ОЗ можуть:
1) бути віднесені на витрати у межах 10% ремонтного ліміту;
2) або підлягають амортизації як окремий об’єкт відповідної групи, до якої належить безоплатно отриманий ОЗ, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію результатів ремонту (поліпшень), тобто за місяцем, в якому складено акт чи інший документ, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s