Archive for 08.03.2012

Кредитка

Позики працівникам

Надання поворотної фіндопомоги працівникові не змінює ні податкових доходів, ні витрат позикодавця
Працівникові видано поворотну безпроцентну позику (є заява, договір позики, наказ) терміном на рік. Позику виплачено на картковий рахунок працівника. Як це відображається у податковому обліку? Чи треба нараховувати умовні відсотки на суму позики (з 01.04.2011 р.), якщо позику видали до цієї дати?

Оскільки надання грошей за плату є фінансовою послугою1 і може здійснюватися лише фінустановою, то працедавці, які не є фінустановами, можуть надати лише безвідсоткову позику.

1 Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 1 і пп. 6 п. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги.

У податковому обліку операція з видачі позики не спричиняє жодних наслідків. Операція з надання поворотної фінансової допомоги (так називається позика у ПКУ) не змінює ні податкових доходів, ні витрат позикодавця — платника податку на прибуток (пп. 135.5.5 ПКУ). Надану працівникові суму не включають ані до витрат, ані до доходу підприємства. Суму позики не включають і до доходу фізособи, а отже, її не обкладають ПДФО. Тож жодної мови про умовні відсотки бути не може.

У звіті про фінансові результати (форма №2 чи №2-м) операція видачі поворотної позики не відображається. I все тому, що підприємство-позикодавець не несе витрат, а позичає кошти на зворотній основі. Тобто у позикодавця від здійснення операції утвориться дебіторська заборгованість.
Приклад Працівникові в I кварталі 2011 р. видано безвідсоткову позику на картковий рахунок у сумі 10000,00 грн. За умовами договору позика повертається на розрахунковий рахунок позикодавця поквартально з погашенням 25% позики наприкінці кварталу. В обліку підприємства операція відобразиться так, як показано у таблиці.

Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік позики працівникові
№ з/п
Дата
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
31.03.2011 Перераховано позику на картку працівника
377
311
10000,00
2.
30.06.2011 Повернуто 25% позики — 2500,00 грн
311
377
2500,00
3.
30.09.2011 Повернуто 25% позики — 2500,00 грн
311
377
2500,00
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет- Кредит»

Кредитка

Неповний день

Posted: 08.03.2012 in Робота
Теґи:

Кредитка Бізнес і Бухгалтерія

Неповний день

Оформити перехід підприємства на неповний робочий тиждень слід наказом по підприємству
Як правильно оформити перехід на неповний робочий тиждень на підприємстві без неприємних податкових наслідків? Це має бути наказ по підприємству чи працівники самі повинні написати відповідні заяви?

Відповідно до ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Отже, за бажанням працівника та за наявності згоди підприємства запровадження неповного робочого часу можливе в будь-який момент і не потребує попереднього оформлення. Якщо ж запровадження таких умов є ініціативою роботодавця, тут усе дещо інакше.
Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП у межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці (систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад тощо) допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівника було повідомлено не пізніше ніж за 2 місяці. Потрібно зважати на те, що у випадку, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміну істотних умов трудового договору проведено не у зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, то таку зміну з урахуванням конкретних обставин може бути визнано судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов’язку поновити працівникові попередні умови праці.
Під змінами в організації виробництва і праці розуміють раціоналізацію робочих місць, впровадження нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, впровадження передових методів, технологій тощо (див. Постанову ВСУ від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Якщо власнику таки необхідно перейти на неповний робочий тиждень, то постає запитання: яким саме документом по підприємству це варто оформляти?
Звісно, що оскільки відповідальність за дотримання трудового законодавства на підприємстві покладається на керівника, то оформляти перехід працівників підприємства (структурних підрозділів, цехів, відділів тощо) на неповний робочий тиждень слід наказом по підприємству з відповідною аргументацією щодо необхідності змін в організації виробництва і праці.
Також слід попередити працівників про такі зміни саме письмово не пізніше ніж за 2 місяці, про що вказати у наказі.
Нагадаємо також, що працівник має право відмовитися від роботи в нових умовах. У такому випадку працівник звільняється за п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги.
Але тут є певний нюанс, про який ми не можемо не згадати. Чимало спеціалістів з трудового права радять оформляти письмові заяви на згоду або відмову працівників працювати на умовах неповного робочого тижня. Наскільки це необхідно — вирішувати керівникові підприємства, адже в окремих випадках така порада обумовлена можливими подальшими судовими спорами.
Наприклад, працівник відмовляється від роботи на умовах неповного робочого тижня та відверто ігнорує роботу. Деякі керівники вдаються до крайніх заходів та звільняють таку особу на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором). Проте суд, встановивши при розгляді справи про поновлення на роботі такої особи, що підставою розірвання трудового договору стала відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці, викликаною змінами в організації виробництва і праці, і працівник не згоден працювати в нових умовах, має право зі своєї ініціативи змінити формулювання причин звільнення на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП (відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

Кредитка

Оплата праці

Posted: 08.03.2012 in Робота
Теґи:
Бізнес і Бухгалтерія

Оплата праці

РегистрацияЗарплата не може бути нижчою від мінімальної
Підприємство виплачує зарплату працівникам у середньому у розмірі 900 — 1000 грн за місяць. Оскільки протягом 2011 р. мінімальна зарплата періодично збільшується, то чи потрібно підприємству так само збільшувати розмір зарплати? Чи будуть якісь наслідки, якщо цього не робити?

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП).
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. У таблиці наведено розмір мінімальної зарплати у 2011 році.
Таким чином, держава гарантує певний рівень оплати праці працівників, які працюють повний робочий день за трудовим договором (див. таблицю).

Таблиця
Розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році
Період застосування
Розмір мінімальної оплати праці
Нормативна база
місячний
погодинний
01.01.2011 — 31.03.2011
941 грн
5,66 грн
Закон про Держбюджет-2011
01.04.2011 — 30.09.2011
960 грн
5,77 грн
Закон про Держбюджет-2011
01.10.2011 — 30.11.2011
985 грн
5,92 грн
Закон про Держбюджет-2011
01.12.2011 — 31.12.2011
1004 грн
6,04 грн
Закон про Держбюджет-2011

Причому це стосується і працівників, які працюють за сумісництвом чи на умовах неповного робочого дня (тижня), адже оплата за фактично відпрацьований час не може ставити його у гірше становище порівняно з іншими працівниками. Наприклад, якщо працівник працював повний робочий день та отримував заробітну плату у розмірі 1600 грн (йдеться про нараховану зарплату), то у разі переведення його на неповний робочий день, скажімо, 4 год. на день, його оплата праці не може бути меншою від 800 грн.
При цьому, звісно, потрібно розуміти, що зважаючи на той факт, що розмір зарплати у цьому випадку буде меншим за розмір мінімальної зарплати, встановленої у 2011 р., все ж таки відповідальність за виплату зарплати у неповному обсязі для керівника не настає, адже працівник не виконує встановленої норми праці.
Щодо погодинної оплати праці, то відповідно до Порядку визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі, затвердженого Постановою КМУ від 05.05.2010 р. №330:
1) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі встановлюється одночасно з встановленням розміру мінімальної заробітної плати на місяць відповідно до умов та порядку, передбачених статтями 9 і 10 Закону про оплату праці;
2) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.
Роботодавець має право самостійно обирати форму та систему оплати праці працівників, що встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. У кожному конкретному випадку повинна застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності.
При цьому якщо роботодавець все ж таки обирає погодинну оплату праці, то ставка оплати за годину також не може бути меншою від мінімальної, встановленої законодавством. I якщо на підприємстві провадиться оплата праці виходячи з мінімальної, такому підприємству потрібно щоразу підвищувати розмір заробітної плати до рівня мінімальної.
Iнакше адміністративної відповідальності керівнику не уникнути.
У разі недотримання законодавчо встановлених мінімальних розмірів заробітної плати до керівника може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 510 грн до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП).
Те саме стосується й фізосіб-СПД, які використовують найману працю на умовах зареєстрованих у центрі зайнятості трудових договорів.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

За виплату зарплати раз на місяць — штраф на посадових осіб у розмірі 510 — 1700 грн
Чи можуть застосувати штраф за виплату зарплати один раз на місяць, якщо підприємство не мало коштів на рахунку на виплату авансу? Що буде підприємству за невиплату авансу і хто може покарати?

Минулого року на роботодавця змінами до ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці було покладено обов’язок виплачувати заробітну плату двічі на місяць з дотриманням двох умов:
1) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Такі вимоги встановлено Законом України від 23.09.2010 р. №2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати».
Причому розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається таким чином:
а) встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом);
б) розмір авансу не може бути менший від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Наприклад, у листах від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 та від 09.12.2010 р. №912/13/155-10 (див. «ДК» №50/2010 та №30/2011 відповідно) Мінпраці зазначає, що першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів. Тож заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись у період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.
Тож для обчислення авансу ліпше орієнтуватися на подані до бухгалтерії табелі робочого часу за перші 15 днів календарного місяця.
Щодо відповідальності за виплату авансу не в повному обсязі або порушення виплати авансу, то відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-СПД від 510 грн до 1700 грн.
Протоколи про адмінправопорушення складаються органами Мінпраці (ст. 255 КУпАП), а справи розглядаються місцевими судами (ст. 221 КУпАП).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

Допомога по вагітності отримується зі спецрахунку
Як розрахувати суму декретних, якщо:
1) працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку і з 2010 року не працює;
2) працівниця працює кілька днів на місяць (без графіка)?
Чи можна обійти отримання коштів з Фонду соцстраху з ТВП на спецрахунок? Підприємство фактично не працює.

Можливою є ситуація, коли працівниця, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, подає лікарняний по вагітності та пологах. У ч. 2 п. 3 ст. 38 Закону №2240 сказано, що допомога у зв’язку з вагітністю та пологами у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо працівниця перед настанням страхового випадку (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) не мала заробітку, середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку №1266).
У бухгалтерському обліку лікарняні по вагітності та пологах нараховуємо за кредитом субрахунка 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та дебетом субрахунка 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» на повну суму, що відшкодовується ФСС з ТВП.
Проілюструємо на прикладі, як відображається нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку.
Приклад Працівниця ПП «Шавлія» Микитин Н. П. під час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку подала лікарняний по вагітності та пологах. Заробітна плата з розрахунку на 1 календарний день обчислюється шляхом ділення окладу на 30,44 (саме така середньомісячна кількість календарних днів визначена абз. 7 п. 14 Порядку №1266). Оклад становить 1000,00 грн, середньоденна зарплата — 32,85 грн (1000,00 грн : 30,44). Належна сума допомоги становитиме — 4139,10 грн (32,85 грн х 126 к. д.)

В обліку підприємства проведення відобразяться так, як показано у таблиці.
Таблиця
Відображення нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку
№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Нараховано допомогу по вагітності та пологах і подано заявку до ФСС з ТВП
378
663
4139,10
2.
Отримано кошти від ФСС з ТВП на спецрахунок
313
378
4139,10
3.
Кошти для виплати допомоги оприбутковано до каси
378
313
4139,10
4.
Виплачено допомогу по вагітності та пологах
663
301
4139,10

У податковому обліку декретні не будуть відображені, бо це транзитні кошти для підприємства. У податковому розрахунку за формою №1ДФ допомога по вагітності та пологах відображається з ознакою доходу «128». Уся сума допомоги по вагітності та пологах відображається у кварталі, коли її було нараховано, тобто не розбивається за місяцями, на які припадає період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Щодо розрахунку допомоги по вагітності та пологах при неповному робочому часі без встановлення графіка. Чи може працівниця працювати не за графіком? КЗпП такого виду працевлаштування не передбачає. Оплата відбувається за фактично виконану роботу, тож йдеться про виконання робіт за договором цивільно-правового характеру. Якщо працівниці заплачено, приміром, за 2 робочі дні протягом місяця (договір цивільно-правового характеру не укладено), сума допомоги буде вкрай незначною. Чому? Тому що згідно з абз. 3 п. 14 Порядку №1266 середньоденна зарплата визначається діленням заробітку за розрахунковий період на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком). Тобто сума декретних буде вкрай мізерною, бо середньоденний заробіток визначатиметься діленням суми заробітку за минулі півроку на кількість днів за цей період.
Жодної можливості виплатити декретні з наступним зарахуванням за рахунок ЄСВ законодавством не передбачено. Найповніше про те, як отримати виплати від ФСС з ТВП, роз’яснило Мінпраці у листі від 18.02.2011 р. №1742/0/14-11/18 (див. «Дебет-Кредит» №10/2011), де, зокрема, сказано: «Частиною другою статті 21 Закону №2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок (або окремий рахунок для бюджетних установ) для зарахування страхових коштів, які надаються Фондом і можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам».

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

Кредитка

ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Компенсація працівникові за використання власного автомобіля у госпдіяльності обкладається ПДФО
Підприємство виплачує працівникові компенсацію за використання власного автомобіля, при цьому утримується ПДФО. Чи не заборонено законодавством таку виплату? Яку ознаку доходу ставити у ф. №1ДФ для відображення такого нарахування?

Можливість отримання працівником компенсації за використання особистого автомобіля для службових потреб підтверджується листом Держкомпідприємництва від 03.07.2007 р. №47731. У листі, зокрема, сказано, що підтвердними документами в такому разі можуть бути: наказ про використання автомобіля у господарській діяльності СГД, в якому бажано зазначити марку автомобіля, номерний знак та спосіб використання автомобіля у господарській діяльності СГД, та заява працівника.

Якщо мати на увазі, що ст. 125 К3пП передбачає компенсацію за зношування інструменту, то слід виходити з вартості автомобіля і терміну його використання. У договорі має бути зазначено, що компенсація виплачується саме за зношення автомобіля, а не на придбання ПММ.
Якщо ж у договорі буде передбачено компенсацію витрат на ПММ, ремонт, техобслуговування, то такий договір не відповідатиме нормі КЗпП. У листі Держкомпідприємництва рекомендовано також документи, необхідні для виплати компенсації, такі як рішення керівника про виплату компенсації, розпорядження про призначення відповідального за використання автомобіля, щомісячне розпорядження на виплату. У договорі також має бути записано суму компенсації та метод розрахунку суми компенсації.
Розраховуємо суму компенсації з вартості, що амортизується. Приміром, працівник використовує авто, придбане за 50000 грн. Приймаємо термін використання авто 5 років. Отже, можемо компенсувати у межах 833 грн (50000 : 12 : 5).
ДПСУ ще не видала роз’яснень щодо того, як розрахувати компенсацію в умовах дії ПКУ, але зверніть увагу на лист ДПАУ від 09.11.2006 р. №911/10/31-106. У ньому сказано, що до складу ВВ платника податку могли відноситися витрати на відшкодування вартості послуг фізособи лише в тому разі, якщо ці витрати пов’язані з веденням господарської діяльності платника податку та підтверджені відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, а не з фінансуванням особистих потреб фізосіб — працівників підприємства.
Сума компенсації обкладається ПДФО, попри те що прямої норми про включення її до оподатковуваного доходу ПКУ не передбачено. Такий висновок можна зробити на підставі того, що не передбачено також і невключення таких виплат до доходів для оподаткування. Це означає, що такі суми мають бути включені до доходу фізособи на підставі ч. «г» пп. 164.2.17 ПКУ як суми грошового відшкодування будь-яких втрат платника податку, відповідно оподатковані за ставкою 15%. У розрахунку за формою №1ДФ2 такі доходи відобразяться за ознакою 126. Нагадаємо, що такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу, тож оподатковуються сумарно із зарплатою за ставкою 15%, якщо дохід у межах 9410,00 грн, а сума понад 9410,00 грн — за ставкою 17%.

1 Див. «Школа бухгалтера» №18/2007.
2 Затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.

Суму компенсації за використання легкових автомобілів логічно відобразити у витратах за місцем використання — наприклад, на підставі ч. «в» пп. 138.10.2 ПКУ, якщо цей автомобіль використовує працівник адмінапарату, а якщо авто використовував спеціаліст зі збуту, то це будуть витрати на збут згідно з ч. «е» пп. 138.10.3 ПКУ.
Оскільки компенсації працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не належать до фонду оплати праці (п. 3.22 Iнструкції №5), ЄСВ на суму компенсації за використання автомобіля не нараховується та з цих сум не утримується. Згідно з п. 11 Переліку №1170, компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту й особистого транспорту не обкладаються ЄСВ.
Приклад Підприємство «Зразкова послуга» передбачило у трудовому договорі зі своїм працівником Г. Барчуком, який працює на посаді менеджера зі збуту, компенсацію витрат на експлуатацію особистого автомобіля зі збутовою метою у розмірі 700 грн/міс. Відображення відповідних операцій в обліку показано у таблиці.

Таблиця
Відображення компенсації за використання особистого транспорту в податковому та бухгалтерському обліку підприємства
№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Нараховано компенсацію за використання автомобіля
93
663
700,00
700
2.
Утримано ПДФО зі суми компенсації за ставкою 15%
663
641/ПДФО
105,00
3.
ПДФО сплачено до бюджету
641/ПДФО
311
105,00
4.
Виплачено компенсацію за використання автомобіля
663
301
(311)
595,00
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

З матдопомоги понад 1320 грн утримується ПДФО
За місяць нараховано зарплату та надано матдопомогу при народженні дитини з прибутку підприємства (відповідно у розмірі 1000 грн та 1500 грн). Чи потрібно нарахувати ПДФО на матдопомогу?

Цього року не оподатковувати можна лише суму допомоги у межах 1320 грн. Відповідно до абз. 1 пп. 170.7.3 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. У 2011 році це 1320 грн. Сума перевищення допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.18 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ. Це означає, що суму допомоги понад 1320 грн слід оподаткувати за ставкою 15% (якщо сума перевищення разом з іншим оподатковуваним доходом не більша за 9410 грн). Тобто оподатковується зарплата разом зі сумою матдопомоги понад 1320 грн.
У наведеному випадку сума перевищення — 180 грн (1500 – 1320), зарплата — 1000,00 грн, тобто у працівника зберігається право на ПСП, бо загальний місячний оподатковуваний дохід не перевищив суми, визначеної у пп. 169.4.1 ПКУ (суми місячного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4, що становить у 2011 році 1320 грн).
Окремо спинимося на тому, як відображати таку допомогу в звіті №1ДФ. Маємо лист ДПСУ від 26.03.2011 р. №6005/6/17-0 715 (див. «ДК» №28/2011, №30/2011), де сказано, що благодійник — юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності за формою №1ДФ за ознакою доходу «169». ЄСВ не нараховуємо та не утримуємо на підставі п. 14 ч. 1 Переліку №1170. Витрат у податковому обліку при виплаті цієї допомоги підприємство не матиме.
Приклад Працівникові відділу збуту ТзОВ «Мандрагора» Рісному Б. В. нараховано 1000,00 грн заробітної плати та надано матеріальну допомогу в розмірі 1500,00 грн. ПДФО з зарплати утримуємо з урахуванням ПСП у звичайному розмірі 470,50 грн (дохід у межах 1320 грн). Відображення в обліку надання допомоги при народженні дитини показано у таблиці.

Таблиця
Відображення у бухгалтерському та податковому обліку надання матеріальної допомоги
№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Нараховано одноразову допомогу працівникові
949
663
1500,00
2.
Утримуємо ПДФО зі суми допомоги понад 1320,00 грн: 27,00 = 0,15 х (1500,00 – 1320,00)
663
641/
ПДФО
27,00
3.
Сплачуємо ПДФО зі суми матеріальної допомоги
641/ПДФО
311
27,00
4.
Виплачено одноразову допомогу 1473,00 грн (1500,00 – 27,00)
663
301
1473,00
5.
Нараховано зарплату
93
661
1000,00
1000
6.
Нараховано ЄСВ за ставкою 36,8%
93
65
368,00
368
7.
Утримано ЄСВ
661
65
36,00
8.
Утримано ПДФО 74,03 грн (0,15 х (1000,00 – 36,00 – 470,50))
661
641/ПДФО
74,03
9.
Сплачено ЄСВ 404,00 грн (368,00 + 36,00)
65
311
404,00
10.
Виплачено заробітну плату 889,97 грн (1000,00 – 36,00 – 74,03)
661
311 (301)
889,97
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

Як визначити базу оподаткування доходу від здавання в оренду квартири
Фізособа — не ФОП здає в оренду власну квартиру. Який метод застосовується для визначення бази обкладення податком на доходи (15 чи 17%) — нарахування чи «касовий»? Перший раз кошти отримано 25 травня за період 25.05 — 25.06 у сумі 11 тис. грн.Чи потрібно розбити суму на період з 25 травня до 1 червня, нарахувати 15%, залишок віднести на червень? Чи вже з фактично отриманої суми у травні сплачувати 15 і 17%?

Спосіб оподаткування доходу фізичної особи — непідприємця від здавання в оренду власної квартири залежить насамперед від того, хто є орендарем.
Варіант 1. Якщо орендарем є суб’єкт господарювання — підприємець або юридична особа, то відповідальним за нарахування і сплату ПДФО є орендар. СГД-орендар є в такому випадку податковим агентом щодо цих доходів та зобов’язаний оподаткувати їх під час виплати за їх рахунок, тобто утримати ПДФО під час сплати орендної плати орендодавцю (пп. 170.1.2, 170.1.4 ПКУ).
Так, у наведеному прикладі ПДФО утримується та сплачується орендарем 25 травня.
Щодо ставок податку, які мають застосовуватися при такій схемі сплати ПДФО. Відповідно до абз. 2 п. 167.1, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує 10 МЗП1, то сума перевищення оподатковується за ставкою 17%. Так, у абзаці 3 п. 167.1 ПКУ наведено порядок застосування ставки 17% для тих фізичних осіб — непідприємців, які зобов’язані подати річну податкову декларацію у зв’язку з тим, що вони отримували дохід2 від двох чи більше податкових агентів, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищувала 10 МЗП3 (згідно з пп. «є» п. 176.1 ПКУ). А саме: ставка 17% застосовується ними тільки до частини середньомісячного доходу за рік, яка перевищує 10 МЗП, тобто розрахунок і сплата проводяться після закінчення звітного року.

1 10 МЗП — 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року — межа, сума перевищення якої оподатковується за ставкою 17% (п. 167.1 ПКУ). Для 2011 р. це і буде 941 х 10 = 9410 грн.
2 Йдеться тільки про дохід, який оподатковується за ставками 15% та 17%, згідно з п. 167.1 ПКУ.
3 Аналогічний порядок застосування ставки 17% застосовується підприємцями на загальній системі оподаткування та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Але стаття 167.1 прямо не звільняє податкових агентів від нарахування 17% ПДФО, якщо сума доходу, що виплачується, буде більшою за 10 МЗП. У цій нормі чітко зазначено на утримання 15% та 17% із отриманих протягом звітного місяця доходів. Отже, на нашу думку, податковий агент повинен утримати ПДФО із суми перевищення за ставкою 17%, а вже перерахунок ПДФО за результатами року покласти на фізособу.
Так, у нашому прикладі з 11000 грн має бути утримано та сплачено до бюджету:
15% х 9410 грн = 1411,50 грн;
17% х (11000 – 9410) грн = 270,30 грн.
До речі, зауважимо, що об’єкт оподаткування під час виплати орендної плати визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не меншого ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується та оприлюднюється Кабміном виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються місцевими органами. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року (як, наприклад, цього року), об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди (пп. 170.1.2 ПКУ).
Варіант 2. Якщо орендарем є фізична особа — не суб’єкт господарювання.
Якщо орендар є фізособою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець (пп. 170.1.5 ПКУ). Вимагається, щоб орендодавець самостійно нарахував та сплатив ПДФО до бюджету у строки, встановлені ПКУ «для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу». Цікаво, що насправді, відповідно до пп. 49.18.2 та п. 57.1 ПКУ, податкове зобов’язання за квартал сплачується протягом 10 днів після граничного терміну, встановленого для подання квартальної декларації, тобто протягом 50, а не 40 днів після закінчення звітного кварталу. 40 днів — це граничний термін подання квартальної декларації, а не сплати «квартального» податку. Але радимо все ж таки уважно читати п. 170.1 та сплачувати ПДФО з доходу, отриманого протягом звітного кварталу, у 40-денний термін.
До речі, сплачуємо ПДФО саме з отриманого протягом звітного кварталу доходу. Про те, що дохід оподатковуємо за касовим методом, тобто тільки після отримання, і всю отриману суму, а не розбиваючи її на періоди, за які нараховано орендну плату, свідчить пп. 170.1.5 ПКУ: «Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації». Отже, оскільки в декларації відображається тільки фактично отриманий дохід, а не нарахований, то логічно оподатковувати саме його.
Зверніть увагу! Є ряд осіб, які передають інформацію про договори оренди до ДПС. Це нотаріуси — у разі нотаріального посвідчення договорів, та ріелтори — щодо договорів, укладених за їхнім посередництвом.

Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»

Безоплатне надання пального працівникам як додаткового блага прирівнюється до його продажу
Підприємство надає працівникам додаткове благо у вигляді безоплатних ПММ за рахунок власного прибутку. Iз загальної суми вартості такого додаткового блага щомісяця утримується ПДФО і сплачується до бюджету. У звіті за формою №1ДФ це додаткове благо відображається з ознакою доходу 126 окремо за кожним працівником. Чи правильно це і чи є ще якісь нюанси, які підприємство не врахувало в обліку?

Звісно, є. Адже згідно із пп. 14.1.202 ПКУ операції з безоплатного надання товарів є операціями з продажу (реалізації) товарів. Підпадає така операція і під пп. 14.1.191: постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару. Отже, в податковому обліку така операція розглядається як дохідна (пп. 135.4.1 ПКУ), мало того — як така, що підпадає під обкладення ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Можливо, ДПАУ надасть інші роз’яснення в частині податку на прибуток, адже підприємство не отримує жодної компенсації при безоплатній передачі товару. Але наразі обережні платники податку повинні діяти за нормами Податкового кодексу України. А вони такі.
Щодо податку на прибуток. Згідно з пп. 135.4.1 ПКУ дохід від операційної діяльності включає, зокрема, дохід від реалізації товарів. Підпунктом 153.2.1 ПКУ визначено, що дохід, зокрема отриманий платником податку від продажу товарів пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари. Положення цього підпункту поширюються на операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток. Отже, якщо платник податку безоплатно надає працівникам ПММ, то вартість таких ПММ включається до складу доходу такого платника податку, і вона повинна бути не меншою від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу.
Щодо ПДВ. Згідно з п. 188.1 ПКУ у разі постачання товарів без оплати база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за звичайні ціни.
Нагадаємо, що наразі звичайна ціна все ще визначається за п. 1.20 Закону про прибуток.
Приклад Підприємство — платник ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах, надає у жовтні 2011 р. безоплатно своєму працівникові ПММ на суму 1200,00 грн з ПДВ (це звичайна ціна реалізації за прайсом). Собівартість ПММ — 600,00 грн без ПДВ. У бухгалтерському і податковому обліку така операція відобразиться так, як показано у таблиці.

Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік операцій з безоплатної передачі ПММ працівникові
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Нараховується ПДФО із суми доходу працівника з урахуванням натурального коефіцієнта на підставі п. 164.5 ПКУ:
1200,00 х 1,176471 = 1411,77
1411,77 х 0,15 = 211,77
661
641/ПДФО
211,77
2.
Сплачується ПДФО до бюджету
641/ПДФО
311
211,77
3.
Видається ПММ працівникові
949
949
203
641/ПДВ
1000,00
200,00
1000,00
—*
4.
Сплачено ПДВ до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації(п. 203.2 ПКУ)
641/ПДВ
311
200,00
* Дуже сумнівно відображати витрати при безоплатній передачі ПММ, бо такі витрати не пов’язані з госпдіяльністю.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

Кредитка

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Posted: 08.03.2012 in Робота
Теґи:

Кредитка

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Сплата ЄСВ юрособою — платником єдиного податку
Підприємство є платником ЄП за ставкою 10%. Дохід за місяць 200000,00 грн х 10% = 20000,00 грн нарахованого ЄП. До бюджету сплачуємо 20000,00 грн х 43% = 8600,00 грн. Що робити з рештою нарахованого ЄП, тобто в нашому випадку 57% = 11400,00 грн? Чи повинне підприємство сплачувати до ПФУ ці 57% (11400 грн)? Чи треба до ПФУ сплачувати тільки ЄСВ, нарахований на ФОП?

З 1 січня 2011 року і до внесення змін до розділу XIV ПКУ у частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ №727 застосовується з урахуванням низки особливостей (підрозділ 8 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Зокрема, підприємства — платники єдиного податку:
1) здійснюють нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування (далі — ЄСВ) у порядку, визначеному Законом про ЄСВ (ч. 2 п. 1 підрозділу 8 Перехідних положень ПКУ);

2) сплачують єдиний податок «на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку…, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу…»1. При цьому розподіл коштів єдиного податку на соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Держказначейство України не здійснює (ч. 3 п. 1 підрозділу 8 Перехідних положень ПКУ).
Виходячи з вищенаведеного можемо впевнено стверджувати, що за лютий і наступні місяці 2011 року до моменту внесення змін до правил оподаткування за спрощеною системою єдиний податок сплачується на рахунки місцевих бюджетів у розмірі 43% від нарахованої суми. У вашому випадку за місяць має бути сплачено 8600 грн єдиного податку на рахунок місцевого бюджету (43% від 10% від виручки за місяць).
Таку позицію підтверджують і зміни, внесені до Постанови №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727»2, відповідно до яких підприємство має сплачувати:

1) 43% нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету;
1 Крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року.
2 Зміни до Постанови КМУ від 16.03.2000 р. №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727» було внесено постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1196.

2) 57% нарахованого єдиного податку на рахунки органів ПФУ як частину суми ЄСВ (п. 6 Постанови №507, зі змінами).
Тепер щодо 57% від нарахованої суми єдиного податку. Питання виникло не безпідставно, оскільки Перехідні положення ПКУ про цю частину нарахованого єдиного податку мовчать, а останню редакцію Постанови №507 складено так, ніби 57% від єдиного податку завжди є меншими від зобов’язання із ЄСВ за цей період.
Проте платників єдиного податку не повинна хвилювати кострубатість вищенаведених положень нормативних актів. На нашу думку, підприємство не зобов’язане платити ці 57%.
Пояснимо чому.

1. Порушення у сплаті ЄСВ не відбувається.

Насправді обов’язок (об’єкт нарахування, ставки) підприємства зі сплати ЄСВ може бути встановлено тільки Законом про ЄСВ. Отже, сплативши зобов’язання з ЄСВ, нараховані на виплати фізособам (працівникам та за цивільно-правовими договорами), підприємство повністю виконує обов’язок, встановлений законом. На рахунки, відкриті ПФУ для сплати ЄСВ (залежно від класу ризику підприємства та залежно від виплат фізособам), мають потрапляти тільки суми, нараховані відповідно до Закону про ЄСВ та відображені у відповідній звітності1.

1 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток 4).

Отже, порушення сплати ЄСВ при несплаті 57% ЄП додатково на рахунки, відкриті ПФУ для сплати ЄСВ, не відбувається.

2. Порушення у сплаті єдиного податку не відбувається.

Незважаючи на те, що до самого Указу №727 жодних змін щодо розміру ставки єдиного податку не було внесено і там і далі зазначено, що підприємство, яке обрало спрощену систему оподаткування, зобов’язане сплачувати єдиний податок за ставками 6% або 10% від виручки, підприємству достатньо буде сплатити тільки 43% від нарахованої суми єдиного податку на рахунки місцевих бюджетів, оскільки ПКУ, який має вищу юридичну силу:
1) відносить єдиний податок до місцевих податків (пп. 10.1.2);
2) зазначає, що єдиний податок має бути сплачено в частині, що належить перерахувати до відповідного бюджету, тобто в розмірі 43% від суми нарахованого за місяць єдиного податку.
Зарахування місцевих податків до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.6 ПКУ). А згідно зі ст. 71 Бюджетного кодексу «єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування» належить до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.
Отже, недоплати єдиного податку в разі сплати тільки 43% від нарахованої за період суми єдиного податку не відбувається.

Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»

При виплаті дивідендів фізособам після I квітня 2011 року авансові внески з податку на прибуток не сплачують
Юридична особа на єдиному 10% податку. Дивіденди за 2009 рік не виплачувалися. Чи можна їх виплатити у II кварталі 2011 року (бухгалтерський прибуток є) разом із дивідендами за 2010 рік? Якими податками обкладаються виплати, якщо дивіденди виплачують засновникам — фізичним особам? Чи потрібно обкладати податком на прибуток?

Згідно з пп. 14.1.49 ПКУ: «дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку».
Звернімося до бухгалтерського обліку, в якому під дивідендами розуміють частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до їх частки участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід»).
Згідно з п. 153.3 ПКУ, з 1 квітня 2011 року у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 152 ПКУ, чи ні.
Крім випадків, передбачених пп. 153.3.5 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів (див. пп. 153.3.2 ПКУ).
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п. 151.1 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена у п. 151.1 ПКУ (крім платників цього податку, які підпадають під дію п. 156.1 ПКУ). Тому юрособа — платник ЄП також зобов’язана сплачувати авансовий внесок з дивідендів.
Разом із цим пп. 153.3.5 ПКУ встановлено, що авансовий внесок не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів фізичним особам.
Таким чином, у разі якщо після 1 квітня 2011 року юридичні особи, у т. ч. які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, нараховують і виплачують своїм акціонерам-фізособам дивіденди, то авансові внески з податку на прибуток не сплачуються.
Відповідно до пп. 170.5.3 ПКУ, дивіденди, нараховані засновникові-фізособі, обкладаються ПДФО за ставкою 5%1. Цей податок потрібно сплатити у день виплати дивідендів (якщо дохід нараховано, але не виплачено, ПДФО сплачується у строки для місячного періоду — до 30 числа місяця, в якому нараховано дохід). Але, при виплаті дивідендів за 2009 та 2010 роки, з 06.08.2011 р. потрібно враховувати зміни, внесені до Податквого кодексу України Законом №3609, зокрема до п. 6 підрозділу 1 розділу ХХ: «Оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання)». Дивіденди, які виплачуються за 2009 та 2010 роки, обкладатимуть ПДФО за ставками, що діяли у ці роки, — 15%.

1 Крім дивідендів на користь фізосіб (у т. ч. нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих чи інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно з пп. 153.3.7 ПКУ прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 ПКУ).

Підприємство — платник ЄП є податковим агентом і повинне відобразити суму дивідендів у податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «109».
Базою нарахування єдиного внеску відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ як для роботодавця, так і для працівника є, зокрема, сума нарахованої заробітної плати. За п. 3.35 Iнструкції №5 дивіденди відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Тобто зі сум дивідендів, які виплачуються фізособам, утримується лише ПДФО, а ЄСВ не утримується та не нараховується.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Кредитка

Кредитка

Виправлення помилок

Не відображені витрати звітного податкового року — у складі витрат відповідної групи
Підприємство — платник податку на прибуток на загальних підставах у I кв. 2011 р. не віднесло суму витрат до валових (бо податкова не приймала збиткових декларацій). Як тепер відобразити таку ситуацію в обліку в світлі ПКУ?

Теоретично відобразити витрати за I кв. 2011 р. у подальших звітних періодах 2011 року дає нам право норма п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (ось тільки практично це зробити дуже важко, бо збиткові декларації подати складно): «Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року». Позицію ДПАУ з цього питання викладено у листі від 08.09.2011 р. №828/3/15-1212 (див. «ДК» №40/2011)1.

1 ДПАУ вважає, що збитки станом на 01.01.2011 р. не повинні брати участь у визначенні об’єкта обкладення податком у 2011 році. У розрахунок повинні братися лише збитки, які виникли у I кварталі.

Для того щоб відобразити витрати правильно, платникові слід подати уточнений розрахунок за I квартал 2011 року. Відповідно до п. 50.1 ПКУ, такий уточнений розрахунок подається за формою, що діє на дату подання УР, — тобто вже за новою формою. Відтак у поточній декларації з прибутку за II — IV квартал або в уточнюючій декларації за II — III квартал слід відобразити витрати відповідно до п. 138.11 ПКУ, де сказано:
1) не відображені витрати минулих звітних років слід відображати у складі інших витрат;
2) не відображені витрати звітного податкового року — у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; загальновиробничих витрат; адміністративних витрат тощо).
Виходячи з того, що описану в запитанні ситуацію можна вважати помилкою, це помилка за I квартал. Тобто до 01.04, з урахуванням п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, звітними періодами у 2011 році будуть I кв. 2011 р. та окремо наступні квартали 2011 року. Такі помилки, на нашу думку, слід відображати у складі інших витрат. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками II, II — III, II — IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником за I квартал 2011 року, у складі витрат цих податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення цього від’ємного значення.
КредиткаЗгідно з відповідями, розміщеними в Єдиній базі податкових знань, витрати, виявлені за періоди включно до I кварталу 2011 р., відображають в уточнюючих розрахунках і в рядку 06.5 IВ та відповідно у додатку IВ, у рядку 06.5.37 «Iнші витрати господарської діяльності » з наданням пояснення в довільній формі.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Основні засоби

Posted: 08.03.2012 in Робота
Теґи:

Кредитка

Основні засоби

Об’єкти ОЗ амортизуються протягом хоча б мінімального загального строку корисного використання
Придбано об’єкти ОЗ після 01.04.2011 р., але об’єкти не нові, тобто такі, що були у використанні в продавця. Деякі об’єкти навіть повністю замортизовані у продавця. Як покупцю правильно визначити строк корисного використання при введенні в експлуатацію?

Як зазначила ДПАУ у листі від 23.05.2011 р. №9544/6/15-0315, при визначенні строку корисного використання (експлуатації) ОЗ слід ураховувати:
1) очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
2) фізичний та моральний знос, що передбачається;
3) правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.
Також згідно з пп. 145.1.4 ПКУ строк корисного використання (експлуатації) ОЗ переглядається підприємством у разі зміни економічних вигід, які очікуються від його використання, але такий строк не може бути меншим за встановлений п. 145.1 ПКУ.

В економічному сенсі повністю замортизований ОЗ — це ОЗ, у якого закінчився строк корисного використання. Але підприємство придбало ОЗ і передбачає використовувати його за призначенням, а не демонтувати. Отже, на думку автора, підприємство повинне самостійно встановити новий строк корисного використання ОЗ при введенні в експлуатацію, протягом якого очікується використання ОЗ підприємством. При цьому слід урахувати таке: мінімальний строк корисного використання (експлуатації) ОЗ, установлений п. 145.1 ПКУ, для будь-якого ОЗ є загальним, незалежно від того, скільки підприємств протягом цього строку його використовували. Проте на законодавчому рівні ця ситуація не врегульована. Тому рекомендуємо бухгалтерам керуватись здоровим глуздом, а також пп. 4.1.4 ПКУ, відповідно до якого податкове законодавство України базується, зокрема, на презумпції правомірності рішень платника податків.
Отже, логічним та економічно обгрунтованим було б з’ясувати у постачальника, скільки років вже використовувався цей ОЗ. I врахувати цей строк при визначенні, скільки років залишилося використовувати ОЗ як мінімум.
Наприклад, якщо йдеться про будівлю, то мінімальний строк її експлуатації, встановлений п. 145.1 ПКУ, — 20 років. Якщо у постачальника будівля експлуатувалася як ОЗ 15 років, у наступного покупця її залишилось амортизувати як мінімум 20 – 15 = 5 років, тобто виходячи з фактичного мінімального залишкового строку корисного використання (опосередковано це підтверджується у листі ДПАУ від 29.04.2011 р. №8263/6/15-0315). Але, такий алгоритм прямо не передбачено нормами Податкового кодексу України, і найкраще у такому разі отримати письмову відповідь ДПА щодо такої ситуації.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

Кредитка

Пільги

Posted: 08.03.2012 in Робота
Теґи:

Кредитка

Пільги

Звіт про суми податкових пільг треба подавати, якщо з тих чи інших причин не сплачуються податки
У довіднику пільг є пільга з кодом 11020226, і діє вона з 01.04.2011 р. У II кварталі було отримано допомогу від засновника, але звіт про пільги не подавався. У III кварталі теж було отримано поворотну допомогу, яка поверталася частинами (у т. ч. заборгованість за II квартал). Як правильно подавати звіт про пільги? Яку суму показувати — суму заборгованості на 01.10.2011 р.? Чи звіт подається наростаючим підсумком? Термін дії пільги — початок 01.04.2011 р., а кінець — 30.09.2011 р.

Звіт про суми податкових пільг заповнюється СГД у випадку несплати податків та зборів до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до п. 1 Порядку №1233 (чинний з 11.01.2011 р.). Форму самого звіту встановлено додатком до Порядку. Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації СГД протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. У разі якщо СГД пільгами не користується, звіт не подається. Тобто з наведеного випливає, що звіт має заповнюватися наростаючим підсумком. Але у самій шапці звіту у рядку 1 можливо зазначити тільки квартал і рік. За словами податківців, у шапці звіту треба зазначати звітний квартал, а сам звіт заповнювати наростаючим підсумком. Тобто якщо звіт подається, наприклад, за 9 місяців 2011 р., то у шапці звіту треба зазначити звітний період — 2011 рік III квартал. Якщо ж податковою пільгою почали користуватися посеред кварталу, то при заповненні звіту у підграфах «дата початку» та «дата закінчення» графи «Строк користування податковими пільгами у звітному періоді» слід зазначити не фактичний строк користування пільгою, а дату початку та закінчення періоду, за який має заповнюватися звіт (п. 4 Порядку №1233). Тобто датою початку користування податковими пільгами у 2011 р. буде 01.01.2011 р.

Щодо пільги з кодом 11020226 і назвою «Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (у тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання», то вперше вона з’явилася не в Довіднику №57 станом на 01.04.2011 р.1, а в Довіднику №58 — станом на 01.07.2011 р.2 У чинному на сьогодні Довіднику №593 ця пільга також є. Фактично отримуючи поворотну допомогу від засновника у II кварталі 2011 р. і не повертаючи її (або її частину) на кінець цього кварталу, але відповідно до абз. 4 пп. 135.5.5 ПКУ (хоча у самих довідниках пільг посилання робиться чомусь на пп. 135.5.4 ПКУ) не відображаючи таку суму в інших доходах, — Звіт про суми податкових пільг заповнювати було не потрібно. Адже в Довіднику №57 пільги з таким кодом не було.

1 Лист ДПАУ від 21.03.2011 р. №57 «Довідник №57 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів станом на 01.04.2011».
2 Лист ДПАУ від 30.06.2011 р. №58 «Довідник №58 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів станом на 01.07.2011».
3 Лист ДПСУ від 29.09.2011 р. №59 «Довідник №59 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів станом на 01.10.2011».

За дев’ять місяців 2011 року у випадку неповернення засновнику на 30.09.2011 р. суми поворотної допомоги Звіт про суми податкових пільг треба заповнити і подати не пізніше 9 листопада поточного року. Звіт за 2011 рік треба подати не пізніше 9 лютого 2012 року. Якщо ж з моменту отримання мине рік і позику від засновника не буде повернуто, то неповернуту суму слід відобразити у доході, а отже, Звіт про суми податкових пільг у цьому випадку не заповнюється.
Приклад Приватне підприємство у II кварталі отримало від засновника 50000 грн. У III кварталі було повернуто 20000,00 грн, але до кінця кварталу отримано ще 40000,00 грн (на кінець III кв. не повернуто 70000,00 грн). Сума пільг, які треба показати у звіті за 9 місяців, становить 70000 грн х 23% = 16100 грн. На кінець IV кварталу повернуто ще 30000,00 грн (на кінець IV кв. не повернуто 40000,00 грн). Сума пільг, які треба показати у звіті за рік, становить 40000 грн х 23% = 9200 грн. Проведення щодо цих операцій наведено у таблиці. Звіт про суми податкових пільг за 9 місяців заповнюється так, як подано на зразку 1, а за 2011 рік — на зразку 2.

Таблиця
Облік операцій поворотної допомоги у позичальника
№ з/п
Назва операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Отримано на п/р поворотну допомогу від засновника згідно з угодою
311
685
50000,00
2.
Повернуто частину допомоги
685
311
20000,00
3.
Отримано на п/р поворотну допомогу від засновника згідно з угодою
311
685
40000,00
4.
Повернуто частину допомоги
685
311
30000,00
Зразок 1
Заповнення звіту з пільг за 9 місяців 2011 р.
Зразок 2
Заповнення звіту з пільг за 2011 р.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»

Кредитка

Кредитка

Визначення доходів

Продавець та покупець здійснюють перерахунок доходів у періоді повернення передоплати
Повернення передоплати за товар, отриманої у I кварталі 2011 року, відбувається у III кварталі 2011 року. Як відобразити у декларації про прибуток таку операцію: показувати у III кварталі витрати чи зменшувати доходи на суму повернення передоплати?

У I кварталі 2011 року платники керувалися нормами Закону про прибуток, відповідно діяло правило першої події, а це, своєю чергою, означає, що отриманий аванс було відображено у валових доходах за першою подією.
З 01.08.2011 р. Законом №3609 до підрозділу 4 розділу XX ПКУ внесено зміни, якими врегульовано оподаткування повернення авансів, отриманих до 01.04.2011 р. (до набрання чинності розділом III ПКУ) і врахованих у складі валових доходів.

Відповідно до оновленого п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на суму такого повернення коригують дохід звітного податкового періоду, в якому такі аванси будуть повернені. Але і до внесення змін податкові органи у листах також схилялися до такої думки: «У разі якщо підприємство розриває договір після 01.04.2011 р. і контрагент повертає кошти, отримані ним як аванс (передоплату) до 01.04.2011 р., то підприємство-продавець і підприємство-покупець проводять відповідний перерахунок доходів або витрат у звітному періоді, в якому відбулося таке повернення коштів» (лист ДПАУ від 06.05.2011 р. №8594/6/15-0315).
Як відобразити у декларації про прибуток таку операцію? На наш погляд, така операція продавцем буде відображена у додатку IД у рядку 03.25 зі знаком «-». Хоча розшифрування цього рядка посилається на п. 140.2 ПКУ, вважаємо, сюди відносяться і операції коригування сум доходів, отриманих у вигляді попередньої оплати до 01.04.2011 р. У покупця повернення авансу буде відображатися у зменшенні інших витрат. В декларації цю суму показуємо зі знаком «-» у рядку 06.5 з одночасним заповненням рядка 06.5.37 додатка IВ. При умові, що такі витрати були відображені у складі ВВ (раніше діючий пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Безнадійна заборгованість після закінчення строку позовної давності стає доходом
Ми не розрахувалися с постачальником на суму 70000,00 грн, у т. ч. ПДВ. Минуло 3 роки. Ні ми, ні постачальник жодних заходів щодо врегулювання розрахунків не вживали. Куди в декларації про прибуток віднести цю суму? З ПДВ чи без?

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається:
1) за зобов’язаннями з визначеним строком виконання — зі спливом строку виконання. Тобто строк позовної давності починається з наступного дня після граничної дати здійснення розрахунків, зазначеної в договорі;
2) за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, — від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.
Таким чином, залежно від умов поставки строк позовної давності не обов’язково може починатися з наступного дня після поставки товару. Якщо договором установлено строк розрахунків, наприклад, упродовж двох років, то строк позовної давності починається з наступного дня після спливу цих двох років. У запитанні не уточнено умови поставки, тому важко визначити, чи справді зі спливом 3 років починається відлік строку позовної давності. Відповідно до п. 1 ст. 259 ЦКУ договором може бути збільшено строки позовної давності.
З метою оподаткування та відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною визнається, зокрема, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, або заборгованість СГД, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку чи припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. З іншого боку, за пп. 14.1.257 Кодексу для покупця така заборгованість буде безповоротною фінансовою допомогою. Як бачимо, в цьому разі кредиторську заборгованість в обліку покупця слід визнати безнадійною. Це означає, що покупець безоплатно отримав від кредитора-постачальника товари (роботи, послуги), тому для нього щодо такої заборгованості виникають податкові наслідки за пп. 135.5.4 ПКУ, згідно із яким суму безнадійної кредиторської заборгованості слід віднести до інших доходів. Разом із тим ні продавець, ні покупець не зверталися до суду щодо врегулювання заборгованості, а також нотаріусом не було вчинено виконавчого напису про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна. Тобто покупець не застосовує ні ст. 159 ПКУ, якою регулюється оподаткування у разі звернення сторін до суду після 01.04.2011 р., ні п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ, який застосовується щодо врегулювання такої заборгованості до набрання чинності розділом III ПКУ. При цьому пеня за пп. 159.1.2 Кодексу також не застосовується.
Стосовно суми ПДВ, яка міститься у безнадійній заборгованості, зауважимо, що розділ V ПКУ, який встановлює правила обкладення ПДВ, не містить жодних застережень щодо виключення цієї суми ПДВ з податкового кредиту. Саме тому, на нашу думку, до інших доходів має бути віднесено усю суму безнадійної заборгованості разом із ПДВ.
У декларації з прибутку за період, у якому минає строк позовної давності, сума цієї заборгованості відображається таким чином:
— у додатку IД вся сума (з ПДВ) заноситься до рядка 03.9 «Сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді»;
— із додатка IД сума безнадійної заборгованості переноситься до рядка 03 «Iнші доходи» декларації з прибутку.
При цьому у зв’язку з тим, що сторони не зверталися до суду, додаток СБ не заповнюється.
Приклад Підприємство «АВС» 20 серпня 2008 року отримало від постачальника товар на суму 70000 грн (у тому числі ПДВ 11666,67 грн) — з терміном оплати 10 днів. Розрахунок з постачальником не здійснено. Строк позовної давності закінчується з 31 серпня 2011 року. У декларації з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року у складі інших доходів підприємство «АВС» відображає 70000 грн.

Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік безнадійної заборгованості
№ з/п
Період
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
20.08.2008 р. Отримано товар від постачальника
281
641/ПДВ
631
631
58333,33
11666,67

58333,33*
2.
31.08.2008 р. Початок строку позовної давності
3.
30.08.2011 р. Закінчення строку позовної давності
4.
31.08.2011 р. Зараховано безнадійну кредиторську заборгованість до доходів
631
717
70000,00
70000,00**
* Відповідно до Закону про прибуток було визнано ВВ і збільшено залишки товарів на складах.
** Відповідно до пп. 135.5.4 ПКУ.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»

На суму неповернутої фіндопомоги слід нарахувати умовні відсотки і віднести їх суму до інших доходів
Як відобразити у декларації з прибутку за II кв. умовні відсотки від отриманої поворотної фіндопомоги до 2011 року і не повернутої на кінець кварталу?
Чи потрібно нараховані умовні відсотки у II кв. 2011 року додавати до умовних відсотків I кв. 2011 року?

Нарахування і, відповідно, виникнення умовних відсотків у податковому обліку особи, яка отримала поворотну фінансову допомогу, залежить від статусу особи, яка надала кошти на поворотній основі. Якщо юридична особа отримала поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток (надавач допомоги не має пільг з податку на прибуток та сплачує податок за ставкою, встановленою п. 151.1.ПКУ), норми пп. 135.5.5 ПКУ не застосовують. Це означає, що отримана поворотна фінансова допомога, як і раніше (до 01.04.2011 р.), не відноситься до складу доходів отримувача.
У разі якщо платник податку не повертає суму такої отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду (п. 151.1 ПКУ).
Визначення умовних відсотків наводиться у пп. 14.1.257 ПКУ: «Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги». Відповідно до цього пункту такі умовні відсотки визнаються безповоротною фінансовою допомогою. Платник податку на прибуток повинен нарахувати умовні відсотки і віднести їх суму до інших доходів.
Нараховують ці відсотки таким чином: суму поворотної фінансової допомоги, не поверненої на кінець звітного періоду, помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку і поділити на 365 днів. Якщо протягом користування поворотною фінансовою допомогою у звітному періоді облікова ставка Нацбанку змінювалася, то для розрахунку умовних відсотків можна застосувати таку формулу:

УВ = ФД х (Д1 х ОС1 + Д2 х ОС2) : 365 ,

де:
Д1 і Д2 — кількість днів користування поворотною фінансовою допомогою протягом дії різних ставок НБУ у звітному періоді;
ОС1 і ОС2 — облікові ставки НБУ, що діяли протягом звітного періоду.
Приклад Підприємство — платник податку на прибуток отримало 01.04.2011 р. поворотну фінансову допомогу від підприємства — платника податку на прибуток на загальних підставах у сумі 100000,00 грн. Станом на 30.06.2011 р. (кінець II кварталу) неповернутою залишалася частина 50000,00 грн.

Умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою за II квартал 2011 р. становлять:
УВ = 50000,00 х 91 х 7,75% : 365 = 966,10 грн.

Умовні відсотки відображають у декларації з прибутку у рядку 03 та в додатку IД у рядку 03.10.1.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток з доходів від надання майна в оренду за загальною ставкою
Чи оподатковуються доходи неприбуткової організації від надання майна в оренду?

У пункті 157.1 ПКУ наведено перелік неприбуткових установ та організацій, які можуть бути включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Виключний перелік доходів неприбуткових організацій, що звільняються від оподаткування, визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ. Надання в оренду майна не входить до цього переліку. У більшості видів неприбуткових організацій від оподаткування звільняються пасивні доходи. Проте у пп. 14.1.268 ПКУ надано визначення пасивних доходів, а оренду до складу пасивних доходів не віднесено.
Отже, можемо дійти висновку, що нормами Податкового кодексу України прямо не передбачено звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій від надання майна в оренду.
Крім того, якщо неприбуткова організація отримує дохід з інших джерел, ніж ті, що визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (абз. 2 п. 157.11 ПКУ). При цьому при визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.
Отже, неприбуткові організації та установи повинні сплачувати податок на прибуток з доходів від надання майна в оренду за ставкою 23% у 2011 році (з наступного року ставка податку становитиме 21%).
Проте цікавою буде позиція ДПАУ з цього питання, висловлена у листі від 19.09.2011 р. №299/5/15-1415. Податкове відомство, розглядаючи подібні операції, зазначає: «…доходи органів місцевого самоврядування (бюджетних установ та організацій) від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) є надходженнями від плати за послуги, що надаються такими бюджетними установами, які звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств за умови, що такі послуги пов’язані з їх основною статутною діяльністю.

Доходи від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) відображаються у рядку 1.3.7 частини I Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форму якого затверджено Наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. №56 «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

Тобто податківці дозволяють бюджетним установам не оподатковувати такі доходи, якщо надання відповідних послуг передбачене статутом. Проте для впевненості у такій ліберальній позиції бухгалтеру неприбуткової організації у разі виникнення операцій такого виду ліпше звернутися з письмовим запитом до ДПС за місцезнаходженням та отримати відповідне роз’яснення.

Мар’яна КОНДЗЕЛКА, головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»

Для складання фінзвіту суб’єкта малого підприємництва застосовують норми П(С)БО 25
Наше підприємство — платник податку на прибуток (23%) на загальних підставах, кількість працюючих — 12, дохід за останні 3 роки менший 3 млн. Чи підпадаємо ми під визначення підприємств, що здають скорочений фінзвіт за формою №1-мс?

Згідно з ч. 7 ст. 63 ГКУ «малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень». Аналогічне визначення міститься у ст. 1 Закону про підтримку малого підприємництва від 19.10.2000 р. №2063-III.
Відповідно до п. 46.2 ПКУ, «платники податку на прибуток, малі підприємства подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації». А це означає, що якщо платник податку на прибуток належить до малого підприємства, до органу ДПС за місцезнаходженням у термін до 9 лютого 2012 року разом із річною декларацією з податку на прибуток потрібно подати фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.
Пунктом 3 ст. 11 Закону про бухоблік визначено, що для суб’єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Норми П(С)БО 25 застосовуються для складання Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.
Зверніть увагу: суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ, та мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат (п. 2 розділу I П(С)БО 25), подають фінансову звітність у складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс)1.

1 Форми Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва та Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва наведені відповідно у додатках 1 і 2 до П(С)БО 25.
Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Кредитка